Теми християнського суспільного вчення

Соціальне вчення Церкви є суттєвим елементом і виявом нашої віри. Воно бере свої корені від часів опису сотворення людини богонатхненним автором книги Буття. Воно черпає від пророків, які проголошували Божу любов до вибраного люду задля союзу любові і справедливості. Це вчення основується на словах і вчинках Ісуса Христа, який прийшов, щоб «нести Добру Новину бідним, звіщати полоненим визволення, сліпим прозріння, випустити пригноблених на волю» (Лк 4, 18) і який ідентифікував себе з «найменшими» світу цього – голодними, чужинцями … (пор. Мт 25,45). Християнське суспільне вчення побудоване на особливій турботі про принижених, вбогих, маргіналізованих.

У християнському соціальному вченні зібрані принципи судження, критерії оцінки та напрямки дії, котрі становлять точку відліку для розвитку цілісного і солідарного гуманізму. Тому поширення цього вчення мусить стати справжнім пріоритетом, щоби люди завдяки ньому могли розуміти реальність сьогодення і шукати відповідні шляхи для дії у вирішенні численних проблем і викликів, які стоять перед сучасним суспільством.

Першими адресатами цього вчення є безумовно християни, які можуть звертатися до різних документів за допомогою для об’єктивного аналізу подій, їхнього тлумачення у світлі незмінних євангельських слів, для визначення принципів роздумів, критеріїв оцінки і напрямків дій. Це вчення є відкритим також для братів із інших Церков і релігійних спільнот, послідовників інших релігій, а також всім людям доброї волі, котрі віддано служать спільному благу.

У цьому розділі висвітлені найосновніші теми християнського суспільного вчення, актуальні для суспільства сьогодення: гідності і прав людини, суспільної справедливості, політичних та економічних питань, а також проблематики війни та збереження миру.