about illustration

Мир і порозуміння

Мир – не лише Божийдар людині та людський план, що відповідає Божому задуму, а й, насамперед, основна характеристика Бога: «Господь– мир» (Суд 6, 24). Створіння, як відображення Божої слави, прагне миру. Бог створив усе суще, і все створіння становитьгармонійне ціле, яке є добром в усіх своїх проявах (пор. Бут 1, 4.10.18.21.25.31). Мир ґрунтується на первинних взаєминах між кожною людиною і Самим Богом – взаєминах, позначених довершеністю (пор. Бут 17, 1). Внаслідок добровільного вчинку людини, який змінив Божий порядок, у світ прийшло кровопролиття і поділ. Насилля проявилосьу міжособистісних (пор. Бут 4, 1-6) і в суспільних відносинах (пор. Бут 11, 1-9). Мир і насилля не можутьспівіснувати, і там де є насилля, не може бути Бога (пор. 1 Хр 22, 8-9).

У Біблійному Одкровенні мир – це щось набагато більше, ніж просто відсутність війни; мир надає повноти життю (пор. Мал 2, 5). Це не справа людських рук, а один з найбільших дарів Бога людям, який передбачає послух Божому задуму. Мир – результат Божого благословення Його народу: «Нехай Господь оберне обличчя Своє до тебе і дастьтобі мир!» (Чис 6, 26). Такий мир – джерело плодючості (пор. Іс 48, 19), добробуту (пор. Іс 48, 18), процвітання (пор. Іс 54, 13), відваги (пор. Лев 26, 6) і великої радості (пор. Прип 12, 20).

Мир – мета суспільного життя. Це щонайкраще засвідчує месіанське бачення миру: коли всі народи попрямують до Божого дому і Він навчить їх Своїм шляхам, вони ходитимуть дорогами миру (пор.
Іс 2, 2-5). Бог палко прагне дати мир Своєму народові: «про мир говоритьдо народу Свого і до Своїх побожних» (Пс 85, 9). Слухаючи, що Бог скаже Своєму народові про мир, псалмоспівець чує такі слова: «Милосердя і вірність зустрілися разом, справедливістьі мир поцілувались між собою» (Пс 85, 11).

Мир – цінність і загальнийобов’язок, який опирається на засадах розумного і морального суспільного порядку, що бере початок у Самому Богові, якийє джерелом життя, основною істиною і найвищим благом. Мир – це не просто відсутність війни чи стабільна рівновага між ворогуючими сторонами. Мир ґрунтується на правильному розумінні людської особи і вимагає встановлення устрою, згідно із принципами справедливості і милосердя.

Мир – плід справделивості (пор. Іс 32, 7), яку розуміємо в широкому сенсі як підтримання рівноваги всіх вимірів людської особи. Миру загрожує небезпека, коли людина не отримує того, що їй належиться як людині, коли її гідністьне поважаютьі коли громадське життя не спрямовано до спільного блага. Для побудови мирного суспільства і для цілісного розвитку окремих осіб, народів і націй важливо захищати й утверджувати права людей.


Мир – це і плід любові. Справжній і тривалий мир – радше справа любові, ніж справедливості, адже справедливістьусуває те, що перешкоджає миру: завдані травми чи збитки. Однак сам мир походить із любові.

Мир може процвітати лише тоді, коли кожен визнає свою відповідальність за його утвердження. Задля того, щоб запобігти конфліктам і насиллю, необхідно, щоб у серці кожної людини проросли паростки миру. В такий спосіб мир поширюватиметься від родин до різних суспільних об’єднань, доки не охопить усю політичну спільноту. В атмосфері гармонії та поваги до
справедливості може зростати справжня культура миру, здатна охопити всю міжнародну спільноту. Тому мир – це плід ладу,запровадженого у людському суспільстві Божественним Засновником, який повинні втілювати у життя люди, що прагнутьбільшої досконалості.

 

Із Компендіуму Соціальної доктрини Церкви (488-495).